Українська|English

Архів новин Бюро

Реформування системи надання соціальних послуг — важливий крок у розбудові дієвого громадянського суспільства. Децентралізація та роздержавлення соціальних послуг підвищить конкурентоспроможність у цій сфері та забезпечить громадян, що опинились у складних життєвих обставинах, необхідними і якісними послугами. З другого боку, перехід від «утримання установ» до фінансування соціальних послуг забезпечить руйнування «залишків» радянської системи соціального захисту й дозволить зробити певні кроки до європейських норм та стандартів у соціальній сфері.

Але ці радикальні зміни проходять дуже повільно, перш за все завдяки «проблемам узгодження» в Міністерстві соціальної політики та в Кабінеті Міністрів проектів нормативно-правових актів, які готують організації громадянського суспільства. Одним із таких нормативно-правових документів став проект нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги». Упродовж 2013 року проводились спільні засідання фахівців Міністерства соціальної політики та представників недержавних організацій із розробки загальних підходів, структури нового закону, обговорення проблемних питань реформування системи надання соціальних послуг. Було визначено низку проблем реформування, які новий закон повинен вирішити. Упродовж 2013 року підготовлено проект нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги», в розробці якого брали участь представники найбільш потужних недержавних організацій, які працюють у соціальній сфері з інвалідами, вразливими групами населення, дітьми тощо.

Стратегія реформування системи соціальних послуг передбачає запровадження механізмів бюджетного фінансування соціальних послуг, що надають недержавні організації. Децентралізація соціальних послуг дозволяє перейти від фінансування затратних установ до фінансування кожного конкретного українця, який опинився в складних життєвих обставинах.

Українська соціальна політика потребує корінних змін, при чому важко вказати галузь, де такі реформи не потрібні. Слід зазначити важливу проблему: реформування потрібно проводити одночасно в різних галузях. Неможливо, наприклад, реформувати систему соціальних послуг без реформування місцевого самоврядування та делегувань на нижчий рівень не тільки повноважень, але і коштів. Але координуюча роль Кабінету Міністрів України чи Адміністрації президента не завжди дає позитивні результати.

6 березня 2014 року в приміщенні МБФ «Карітас України» пройшло спільне засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України та Штабу соціальних реформ. Основна тема засідання — обговорення пакету комплексних пропозицій для реформування соціальної сфери. В засіданні також взяв участь міжнародний координатор Робочої групи «Соціальний діалог та справедливість» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ростислав Дзундза.

Нова команда Кабінету міністрів України отримала в спадщину пустий бюджет та уражену корупцією систему державного управління. Режим Януковича замість держави збудував кримінальну вертикаль, у якій корупція та маніпулювання громадською думкою стало основним інструментом забезпечення «стабільності» та «покращення». Багато нарікань у реалізації корупційних схем із боку ЗМІ отримувала колишня очільниця Міністерства соціальної політики Наталія Королевська.

Хоча Майдан практично не висував соціальні вимоги, багато недержавних організацій, які працюють у соціальній сфері брали активну участь в Євромайдані та в подальших революційних подіях, які привели до повалення режиму Януковича.

Власне тому за ініціативою, з одного боку братів Капранових, а з другого Всеукраїнського Альянсу Профспілок, була створена при Міністерстві соціальної політики Громадська робоча група.

Створений недержавними організаціями в грудні 2013 року як майданчик для розробки стратегії реформування соціальної сфери, Штаб соціальних реформ звертається до Верховної Ради України, до лідерів Майдану, активістів недержавних організацій та профспілок.

Враховуючи, що перед Україною в сучасних умовах стоїть завдання реформування всієї системи державного управління, реформування соціальної сфери та системи охорони здоров’я зачіпає інтереси десятків мільйонів українців, у тому числі вразливі категорії населення,

Необхідно:

  1. Забезпечити перехід від радянської системи соціального захисту, яка діє за принципом «керованої бідності» до європейських підходів у вирішенні соціальних проблем із мінімальними загрозами для українців.
  2. Забезпечити реальне народовладдя для вирішення соціальних проблем на рівні територіальних громад. Зараз ведеться «перезавантаження» системи державного управління через внесення змін до Конституції, але не менш важливим є забезпечення прав громади на безпосереднє управліннями своїм містом та селищем.
  3. Забезпечити ефективний соціальний діалог та здійснення профспілкового контролю за використанням коштів фондів соціального страхування та пенсійного фонду і рівності всіх профспілок в Україні.
  4. Забезпечити перетворення громадських рад із дорадчих органів, які забезпечували «громадську підтримку» будь-яким рішенням влади, на дієвих учасників ухвалення та реалізації політичних рішень.
Науково-достідний інститут Unicef Європейський союз Civil Society Forum Карітас України громадська синергія Європейська соціальна мережа