Українська соціальна політика потребує корінних змін, при чому важко вказати галузь, де такі реформи не потрібні. Слід зазначити важливу проблему: реформування потрібно проводити одночасно в різних галузях. Неможливо, наприклад, реформувати систему соціальних послуг без реформування місцевого самоврядування та делегувань на нижчий рівень не тільки повноважень, але і коштів. Але координуюча роль Кабінету Міністрів України чи Адміністрації президента не завжди дає позитивні результати.

6 березня 2014 року в приміщенні МБФ «Карітас України» пройшло спільне засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України та Штабу соціальних реформ. Основна тема засідання — обговорення пакету комплексних пропозицій для реформування соціальної сфери. В засіданні також взяв участь міжнародний координатор Робочої групи «Соціальний діалог та справедливість» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ростислав Дзундза.

Нова команда Кабінету міністрів України отримала в спадщину пустий бюджет та уражену корупцією систему державного управління. Режим Януковича замість держави збудував кримінальну вертикаль, у якій корупція та маніпулювання громадською думкою стало основним інструментом забезпечення «стабільності» та «покращення». Багато нарікань у реалізації корупційних схем із боку ЗМІ отримувала колишня очільниця Міністерства соціальної політики Наталія Королевська.

Хоча Майдан практично не висував соціальні вимоги, багато недержавних організацій, які працюють у соціальній сфері брали активну участь в Євромайдані та в подальших революційних подіях, які привели до повалення режиму Януковича.

Власне тому за ініціативою, з одного боку братів Капранових, а з другого Всеукраїнського Альянсу Профспілок, була створена при Міністерстві соціальної політики Громадська робоча група.