Українська|English

Реформування системи соціальних послуг почалось практично відразу, як вона почала створюватися після прийняття Закону України «Про соціальні послуги» у 2003 році. Плутанина в законодавстві, неясність та невизначеність термінів, проблеми з реалізацією вже прийнятих підзаконних актів — все це негативно характеризує систему соціальних послуг в Україні.

Радянська система соціального захисту передбачала державну монополію на усі види соціального захисту та соціальних послуг. Вона діяла, коли монополія в соціальній сфері підтримувалась монополією в економіці та фінансовій сфері. Україна після розпаду СРСР почала проводити ліберальні реформи в економіці, та залишила радянські підходи до організації соціального захисту. Протягом 22 років лише підвищувалась кількість пільг та соціальних виплат, не здійснювалось роздержавлення соціальної сфери, монополізувалось соціальне страхування, не введено обов’язкового медичного страхування, не переглядався прожитковий мінімум, відсутні методики розрахунку вартості життя українців. Роздержавлення соціальної сфери практично не здійснювалось.

Якщо спитати у фахівців, які займаються наданням соціальних послуг особам, що потрапили в складні життєві обставини, то всі підтвердять, що в Україні активно проходить реформа системи надання соціальних послуг. Базовими документами для цієї реформи є Закон Україні «Про соціальні послуги» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 556-р «Про стратегію реформування системи соціальних послуг». Але чи вдається державним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування «модернізувати наявну інфраструктуру соціальних послуг та створити конкурентний ринок зазначених послуг шляхом впровадження механізму стимулювання суб’єктів, що надають соціальні послуги, до постійного підвищення рівня якості таких послуг» (завдання Стратегії реформування) та «створити для суб’єктів, що надають соціальні послуги, рівні умови на ринку таких послуг» (принципи реалізації Стратегії реформування)? Як відбувається взагалі ця реформа та чи не маємо ми справу з ситуацією, коли держава «делегує повноваження» без «делегування коштів».

Вартість життя та стратегічні напрямки соціальної політики

На 22-річчі свого існування Україна почала активно розробляти стратегічні напрямки соціальної політики. Як зазначила Міністр соціальної політики Наталія Королевська, «Очевидно, що старі методи та підходи до їх вирішення на основі постійного гасіння пожежі вже не працюють. Наше завдання — дивитися далі, шукати відповіді на існуючі запитання та розробляти соціальну політику на більш далеку перспективу», — сказала вона. Зараз у Міністерстві соціальної політики України йде напрацювання Концепції соціального розвитку держави на 2013–2023 роки.

В Україні роки поспіль активно наголошуються та дискутуються питання щодо необхідності реформування системи соціального та пенсійного забезпечення. Важливим елементом цієї діяльності є реформування системи надання соціальних послуг. Потрібно зазначити, що на сьогодні не мають чіткого і загальнозрозумілого, офіційного визначення в національному законодавстві такі важливі для забезпечення системних реформ поняття як: «соціальний захист», «соціальне забезпечення», «соціальна політика» та «система надання соціальних послуг».

Про бюро

Бюро соціальних та політичних розробок займається питаннями реформування соціальної сфери та соціального діалогу

Електронна адреса: 
bureau@bureau.in.ua

Фейсбук | Твіттер



Європейський союз, прямуємо разом Unicef Black sea trust for regional cooperation Civil Society Forum КМДА фонд відродження Карітас України