Українська|English

Проблеми розвитку системи надання соціальних послуг в умовах децентралізації

4-6 лютого 2016 року експерти Бюро соціальних та політичних розробок взяли участь в ознайомчому візиті до Хмельницької області разом з представниками Міністерства соціальної політики. Під час візиту були проведені зустрічі з керівництвом та представниками державної адміністрації Полонського району, керівництвом районної ради та керівництвом Полонської міської об’єднаної територіальної громади та Понінківської селищної об'єднаної територіальної громади. Також на зустрічах були присутні керівники та соціальні працівники соціальних закладів, які надають соціальні послуги мешканцям громад, представники недержавних організацій. Під час зустрічей були обговорені нагальні проблеми реформування соціальної сфери під час децентралізації та створення об’єднаних громад.

Децентралізація може викликати наступні проблеми з забезпеченням соціальних послуг на рівні громад та населених пунктів:

  1. Забезпечення відповідальності ОТГ та міст обласного значення щодо надання соціальних послуг.

Не розуміння сутті значної кількості соціальних послуг та неможливість їх розрахунку, призводить до радикальної «раціоналізації» бюджетного планування. Занадто складана система цільових груп та зобов’язань держави заважає місцевій владі визначати пріоритети фінансування в сфері соціальних послуг. Слід також врахувати, що відповідно до позиції Конституційного Суду України (Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011), передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення.

  1. Адміністрування соціальних послуг на місцевому рівні

Відмова у фінансування адміністраторів соціальних послуг з боку громад та фінансування лише соціальних працівників, які безпосередньо працюють з населенням. Скорочення структур та введення соціальних працівників до складу виконкомів без створення додаткових структур.

Це загрожує тим, що недержавні надавачі стають неконкурентноздатними, у зв’язку з необхідністю підтримувати інфраструктуру та адміністративний персонал.

  1. Перехід від фінансування закладів до фінансування соціальних послуг.

Введення нових стандартів бухгалтерського обліку (розрахунок витрат на послугу) та впровадження механізмів визначення вартості соціальної послуги ще більше сприяють деінституціоналізації соціальної сфери на місцевому рівні. Відсутність адміністративних витрат зменшує вартість соціальної послуги.

  1. Соціальні проблеми на рівні громади та визначення потреб в соціальних послугах.

Відсутність методики визначення пріоритетних проблем громад та наявність складної системи визначення потреб в соціальних послугах на рівні адміністративно-територіальної одиниці, не сприяє виділенню коштів на соціальні послуги, тому що значна кількість проблем більш зрозуміла та більш нагальна ніж складні та незрозумілі, для пересіченого керівника ОТГ, соціальні послуги.

  1. Соціальна сфера: медицина, освіта, соціальна допомога

Різниця в фінансуванні медицини, освіти та соціальної допомоги та дефіцит бюджету, не сприяє визначенню соціальних послуг як пріоритетного напрямку в фінансування з боку громад. Крім того, медичні та освітні субвенції розраховуються відповідно до кількості мешканців, соціальні послуги розраховуються по більш складній методиці, якщо використовувати данні при визначенні потреб та методики розрахунку вартості соціальних послуг.

  1. Залучення додаткових коштів на фінансування соціальної сфери;

Відсутні навички та розуміння щодо використання різних механізмів фінансування вирішення соціальних проблем громади. Акцент робиться лише на фінансуванні з боку бюджету різних рівнів. Практика фандрейзинга не розвинена та використовується не системно.

  1. Соціальне замовлення та ринок соціальних послуг

Практично відсутні недержавні надавачі соціальних послуг. Крім того, керівництво району та ОТГ говорять про низьку активність НУО у сфері залучення додаткових коштів та підвищення професіоналізму в наданні соціальних послуг. Були приведені приклади фінансування лише громадсько-політичної активності НУО.

Крім того було запропоновано, щоб в грантових програмах, які фінансуються з боку міжнародних організацій, приймали участь також соціальні заклади, які створені на рівні громад та районів.

  1. Різниця в розумінні поняття «соціальна послуга»

При обговоренні пропозицій щодо реформування системи надання соціальних послуг, необхідно враховувати, як саме розуміє «соціальну послугу» зацікавлена сторона.

- загальний принцип реформування системи фінансування соціальної сфери від фінансування установ та закладів, до фінансування послуг. В цьому випадку мова йде про загальні процедури планування та фінансування;

- технологія соціальної роботи з цільовими групами, яке спрямовано на забезпечення розгалуженого процесу взаємодії соціального робітника/працівника/фахівця та клієнта. Забезпечує діяльністю значну кількість бюджетних установ та їх працівників та заплутує процедуру надання соціальних послуг та визначення конкретних показників (норми часу тощо). Ідеологічною основою цього розуміння є міжнародний досвід та міжнародні проекти. Дуже часто цей підхід не співпадає з першим підходом та не координується з наявними підходами до бюджетного планування та фінансування. Взагалі це перешкоджає взаєморозумінню між Мінфіном та МСП. Важливою проблемою цього підходу є ускладнення структури стандарту соціальної послуги, заплутаність між різними послугами, які визначені нормативно-правовими документами. Наприклад «соціальний супровід» як послуга, включає в себе консультування, яка само є соціальною послугою. Крім того, багато експертів стверджує що соціальний супровід це не послуга, а принцип організації роботи з клієнтом (загальний алгоритм).

- боротьба з бідністю зводить соціальні послуги до простих заходів - нагодувати людину похилого віку, наколоти дрова, принести продукти тощо. Цей підхід спрощує питання визначення вартості соціальної послуги та рівнів оплати з боку клієнта. Цей підхід також є основним для місцевих органів самоврядування при визначенні питання фінансування соціальних послуг на рівні громади.

ВИСНОВКИ:

Для розроблення заходів з забезпечення впровадження соціальних послуг на рівні громад, необхідно реалізовувати наступні підходи:

  • Простота визначень та процедур (кількість цільових груп та термінологія, яку застосовують фахівці соціальної роботи, може бути важкою для розуміння на рівні громад та населених пунктів, тому слід поступово розширювати спектр соціальних послуг які вони будуть надавати);
  • Послідовність процедур щодо забезпечення надання соціальних послуг у відповідності до бюджетного процесу;
  • Ефективність фінансування соціальних проблем громад та районів (зменшення «паперового» навантаження на соціальних працівників, пріоритети надання соціальних послуг, які співпадають з реальними проблемами громад);
  • Соціальні інвестиції (впровадження механізмів залучення додаткових коштів в соціальну сферу, підготовка методичних рекомендацій та заохочення голів ОТГ використовувати ці механізми).
Науково-достідний інститут Unicef Європейський союз Civil Society Forum Карітас України громадська синергія Європейська соціальна мережа