Українська|English

Інтегрована система соціального сектору для об’єднаних територіальних громад

23 лютого 2017 року відбулося засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного Інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України. В засідання взяли участь представники UNICEF в Україні,  Бюро соціальних і політичних розробок, НДІ праці та зайнятості населення, а також міжнародні експерти. Зустріч було присвячено обговоренню питань впровадження інтегрованої моделі соціального сектору на рівні об’єднаних територіальних громад.

У 2016 році, Бюро соціальних та політичних розробок на замовленням ЮНІСЕФ провело комплексне дослідження «Аналіз процесів Реформування соціального сектору в Україні». В рамках цього дослідження, необхідно було не тільки визначити системні проблеми реформування, але й надати пропозиції щодо подальших дій з реформування соціального сектору». За підсумками дослідження було запропоновано дві концепції: Модель інтегрованої системи соціального сектору як інструменту людського розвитку, та підхід до управління соціальними змінами «інновація-технологія-традиція» задля забезпечення сталих змін, як в організації процесу соціального розвитку, так і в забезпеченні позитивного суспільного відношення до цих процесів.

В рамках проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», експерти Бюро спільно з низкою академічних інституцій та аналітичних центрів розробили Інтегровану модель соціального сектору та індикатори щодо її виконання. Модель врахувала успішний досвід реформування системи соціального захисту та надання адміністративних послуг регіонів, зокрема Одеси та Вінниці. Було напрацьовано практичні рекомендації щодо впровадження Інтегрованої моделі на державному та місцевому рівнях.

Подальше впровадження Моделі планується зробити на рівні ОТГ, які були визначені спільно з представниками Міністерства соціальної політики. За пропозицією МСП, в роботі візьмуть участь 33 ОТГ з 18 областей України. Запропоновані ОТГ за своїми розмірами коливаються від 34 394 населення та 40 населених пунктів, до 3247 населення з 9 населеними пунктами.

Різноманітність запропонованих ОТГ потребує певної типологізації, для підготовки типових пропозицій щодо впровадження Моделі, наприклад, формування бюджетів в рамках програмно-цільового методу. Було також відзначено, що важливою умовою впровадження Інтегрованої моделі соціального сектору є забезпечення 4-С:

  • Солідарність це єдність мешканців громади (країни), яка породжує єдність інтересів, завдань, стандартів і взаєморозуміння, або ж ґрунтується на них;
  • Субсидіарність визначає розподіл повноважень різних рівнів публічної влади у державі, з місцевого рівня до національного;
  • Самоуправління визначає можливості та повноваження громад для забезпечення людського розвитку своїх мешканців;
  • Самоорганізація забезпечує спільне вирішення локальних проблем самими мешканцями.

Також учасники окреслили основні проблеми, що можуть завадити реформі. Серед іншого було названо розмитість поняттєвого апарату, який застосовується у нормативно-правових документах (зокрема, абстрактні вимоги ЗУ «Про добровільне об'єднання громад» забезпечити «збалансований соціальний та економічний розвиток» чи «належний рівень надання послуг» без конкретизації чим є «збалансований розвиток» чи «належний рівень»), що має наслідком повсюдне нерозуміння місцевою владою своїх повноважень і завдань. Таке нерозуміння призводить і до фінансової та соціальної дестабілізації. Як загрозу було визначено і перетворення Єдиних центрів соціальних послуг у своєрідні «соціальні холдинги» на місцевому рівні, які монополізують усі напрямки діяльності в соціальній сфері та не дозволять провести подальше залучення до надання соціальних послуг організацій різних форм власності.

Науково-достідний інститут Unicef Європейський союз Civil Society Forum Карітас України громадська синергія Європейська соціальна мережа