Українська|English

На шляху до ЄС: рівні права і можливості українських громадян у доступі до праці

Бюро соціальних та політичних розробок за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» «Громадська синергія: посилення участі громадськості в євроінтеграційних реформах проводить експертну зустріч – Робочу нараду “На шляху до ЄС: рівні права і можливості українських громадян у доступі до праці”, присвячену дотриманню рівності на ринку праці та у доступі до послуг, та відповідним змінам в національному трудовому законодавстві. 

Упродовж трьох років наша держава на виконання вимог Угоди  про асоціацію «Україна – ЄС»  імплементує чотири із шести директив Ради ЄС. Перша стосується реалізації принципів рівного ставлення до чоловіків та жінок у питаннях доступу та постачання товарів і послуг (№ 2004/113/ЄС); друга - рамкової угоди щодо батьківської відпустки (№ 96/34/ЄС); третя – заходів із заохочення поліпшення безпеки та гігієни праці вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили, чи годувальниць (№ 92/85/ЄЕС);  четверта – поступового запровадження принципу рівного ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення (№ 79/7/ЄЕС). Впровадити усі  документи Україна має до кінця цього року. Крім того, держава повинна імплементувати ще дві директиви до кінця 2018 року: № 2000/43/ЄС про реалізацію принципу рівного ставлення незалежно від расового чи етнічного походження та, нарешті, № 2000/78/ЄС, що встановлює загальну систему рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності. Порядок денний.

Організації-ініціаторки зустрічі-наради відзначають, що Міністерство соціальної політики України, як імплементуючий орган, працює у цьому напрямку. Але лишається відкритим питанням, чи ці результати є достатніми для виконання поставлених завдань? Представники профспілок та неурядові експерти й експерти показують, що у сферах дії цих шести директив не відчувається покращення, а в окремих галузях навіть, навпаки – відкат. Пересічні громадяни та громадянки теж поки не відчувають суттєвого покращення на ринку праці.

Про те, чому для нашої країні важливі європейські стандарти, наголошувала у своєму слові голова Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС Зоряна Міщук.

 «Питання протидії дискримінації  для європейського громадянського суспільства є основоположними, – зазначила вона. – І нам треба починати роботу із забезпечення рівних можливостей. І те, як Україна рухатиметься у цьому напрямку, буде впливати на тривалість її шляху до Європи».

Потрібна ефективна співпраця:  Міністерство соціальної політики України покликане у своїй роботі орієнтуватися саме на стандарти Євросоюзу. На цьому акцентувала заступниця міністра Наталія Федорович. Вона звернула увагу на вимоги ЄС пов’язані з проблематикою протидії домашньому насильству.

«Зараз у нашому парламенті – три відповідні законопроекти, – зазначила вона. –Проект №5294 та №9425 є цілою реформою у підходах до розуміння цієї проблеми і шляхів розв’язання».

DSC 3819

Цю тему продовжив Голова правління Бюро соціальних та політичних розробок Ростислав Дзундза, який зупинився на важливості ефективної співпраці між урядовцями та громадянським суспільством.

«Наше Бюро ініціювало створення  та адмініструє діяльність Координаційної-експертної ради при Науково-дослідницькому Інституті зайнятості, праці і соціальної політики МСП та НАНУ, – повідомив він. –  За 5 років існування КЕР відбулося 52 засідання щоквартально видаються інформаційні бюлетні. Відзначу, що наша експертна думка часто враховувалася представниками влади. При Мінсоцполітики також діє Громадська рада, у якій створили Комітет з питань  громадського контролю за формуванням та реалізацією державної політики у сферах поліпшення здоров’я населення, захисту прав дітей, сімейної та гендерної політики». Окрім того, експерти Бюро в рамках проекту «Громадська синергія» посилення участі громадськості в євроінтеграційних реформах в Україні, беруть участь в розробці комплексної оцінки Угоди про Асоціацію, а саме  "Імплементація положень щодо рівності та недискримінації в галузі зайнятості, соціальної політики та послуг”.

DSC 3682

Жінок дискримінують більше

Ця болюча проблема  завше в полі зору народної депутатки, голови підкомітету Верховної ради України з питань гендерної рівності Ірини Суслової. Вона нагадала усім, що у останньому щорічному звіті ПРООН з людського розвитку за гендерними параметрами Україна отримала 55 місце, розділивши цю сходинку з Уругваєм. І закликала говорити правду: попри певний прогрес у адаптації правових норм до стандартів ЄС на побутовому рівні і в робочих відносинах жінок частіше дискримінують.

«В Україні розрив у зайнятості серед жінок і чоловіків складає 15%,– констатувала парламентарка. – Жінки отримують заробітну плату на 26% менше, а у деяких сферах ця розбіжність сягає катастрофічних розмірів – 40%. На 40% менше жінок займають керівні посади, у тому числі й у органах державної влади. Про ці проблеми потрібно не просто говорити, їх треба вирішити».

Ірина Суслова додала, що у листопаді минулого року відзначили роботодавців, які найуспішніше торік впроваджували політику рівності на робочому місці.

«Виявилося, що 62% працедавців взагалі цим не переймаються та не виконують навіть мінімальних вимог, – акцентувала вона. – Ми розуміємо, що тут постає питання не тільки до роботодавців, а, передусім, – до органів державної влади».

Рівність відкриває можливості

Справді, негараздів у нас багато, але попри все є й оптимістичні речі. Саме на цьому наголосив Директор міжнародної неурядової організації «Центр Солідарності» в Україні Трістан Масат. У своєму виступі він зокрема відзначив, що на цій нараді зібралися талановиті та спроможні люди, які можуть досягнути багато. І звернув увагу на те, що їхня робота дуже патріотична та в інтересах України. Вона  допоможе країні рухатися вперед, бути  конкурентною і розвивати своє суспільство.

19650099 1552950878090946 1701589630 o

«Скільки нових підприємств, бізнесу не було відкрито, скільки квартир не було куплено, скільки дітей не було народжено тільки через те, що жінки заробляють на 26% менше, ніж чоловіки, – закликав замислитися присутніх Трістан Масат. – В Україні криза та багато викликів. Водночас половина працездатного населення – жінки – не мають рівних можливостей і не можуть активно брати участь в економічному житті».

Те, що дискримінація – це проблема, вважають 60% опитаних громадяни і громадянок у різних регіонах України. Такі дані навела старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Юлія Галустян.

«16% опитаних вважають дискримінацію дуже серйозною проблемою, - додала вона. - Найбільш актуальними питаннями у сфері дискримінації вони називають: дискримінацію за віком і людей з інвалідністю».

Юлія Галустян нагадала й про заключні коментарі Комітету ООН з ліквідації усіх форм дискримінації щодо жінок стосовно ситуації в Україні. Зокрема, один із них стосується судового захисту прав та рівних можливостей жінок й чоловіків.

«Комітет визначив, що проблема використання процедури судового захисту права на недискримінацію за ознакою статі є однією з найбільших проблем з гендерної рівності в Україні,– зазначила вона. – І це дійсно так».

Законодавство не виконується.  Заступниця голови Конфедерації вільних профспілок України, Віце-Президент ВЕРС Наталія Левицька дала профспілкову оцінку ситуації з рівності на ринку праці. Вона відзначила, що жінки продовжують зіштовхуватися з низкою проблем, починаючи з моменту пошуку роботи.

DSC 3671

«Важко жінкам, які тільки виходять на ринок праці, так і тим, кому за 45 років, – констатувала вона. – Якщо жінка молода, то роботодавці не хочуть брати її на роботу, бо вона завагітніє чи змушена буде брати лікарняний, коли захворіє її дитина. Не поспішають брати на роботу й старших жінок через упереджене ставлення. Хоч це – порушення закону. На жаль, доводиться констатувати, що на практиці законодавство у сфері недискримінації не виконується».

Членські організації КВПУ на практиці стикаються з фактами дискримінації та порушенням трудових прав жінок. Наталія Левицька розповіла, що працівниць часто незаконно звільняють, їм не виплачують зарплату та не створюють належні умови праці. Активісток незалежних профспілок нерідко дискримінують ще й за профспілковою ознакою.

Наталія Левицька звернула увагу й на те, що зміни у законодавстві у трудовій сфері не завжди спрямовані на покращення ситуації.

«Від парламентарів можна почути, що проект Трудовий кодекс повинен вирішити питання дискримінації, – сказала вона. – Але, на думку КВПУ, його ухвалення не вирішить питання гендерної рівності. Для цього потрібно вживати практичні заходи, починаючи зі змін у суспільстві. До речі, кінцевий варіант проекту ТКУ зі змінами ми ще не бачили. Але у наявному у нас  документі є стаття 12, яка, фактично, вводить дискримінацію за профспілковою приналежністю. Згідно з нею, роботодавець  буде погоджувати усі свої документи з найбільшою профспілкою».

Аналізувати соціальний вплив:  На негативні норми проекту ТКУ звернула увагу й директорка ГО «Трудові ініціативи» Олена Михальченко. Вона відзначила, що загалом законодавчі норми, які регулюють трудові відносини жінок іноді обмежують їм  рівні  можливості у доступі до праці.

19686280 1552950874757613 14954233 o

«Наприклад, є норма щодо заборони роботи жінок на певних видах робіт зі шкідливими умовами, – сказала вона. – Зазначу, що попри це, працівниці в Україні продовжують працювати у шкідливих умовах. Захист жінок повинен бути, але він не повинен їм шкодити. Зокрема, він має бути таким, який надає рівні можливості з чоловіками для професійного та кар’єрного зростання». Представники громадянського суспільства закликали об’єднуватися та цілеспрямовано працювати над забезпечення рівних прав і можливостей та консолідованої діяльності на захист свободи, справедливості та рівності у доступі жінок і чоловіків до ринку праці , захисту їх трудових і соціальних прав. В Україні необхідно викорінити усі форми прямої й прихованої дискримінації, а також забезпечити цивілізовані умови праці. Це покращить життя її громадянок та громадян, і  позитивно вплине на економічну та соціальну ситуацію в країні.

DSC 3902

Урядові й неурядові експерти погоджуються, що в реформованій країні, де реформи соціального забезпечення, трудового законодавства, пенсійна та інші недавні законодавчі ініціативи суттєво змінюють загальний ландшафт, імплементація згаданих Директив потребує узгодженого підходу. Про це зокрема говорила Марфа Скорик, директорка БО “БТ “Київський інститут гендерних досліджень”, координаторка Альтернативної доповіді громадських організацій по виконанню Україною Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.

«Ми маємо імплементаційні плани 2015 року та ініціативи пізніших років, які погіршують доступ  до праці та соціальні низки категорій населення, - зазначила вона. – Тому що ми маємо цілу низку реформ, у тому числі охорони здоров’я, освіти, адміністративну децентралізаційну, новий проект ТКУ… І є потреба переглядати пропозиції законодавчих змін на предмет соціального впливу. Інакше можуть бути введені норми, які різко погіршать ситуацію. І потім будемо думати, як це виправити і які програми треба розробляти».

19619338 1552950881424279 158934568 o

Нараду проведено в рамках проекту “Практики роботи Міністерства соціальної політики України із забезпечення рівності жінок і чоловіків на ринку праці”, який підтримала  Європейська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження» «Громадська синергія: посилення участі громадськості в євроінтеграційних реформах» що реалізує ГО «Бюро соціальних і політичних розробок» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Про бюро

Бюро соціальних та політичних розробок займається питаннями реформування соціальної сфери та соціального діалогу

Електронна адреса: 
bureau@bureau.in.ua

Фейсбук | Твіттер



Науково-достідний інститут Unicef Civil Society Forum Карітас України Європейська соціальна мережа